підпалити
Смотреть что такое "підпалити" в других словарях:
відпалити — I див. відпалювати I. II див. відпалювати II … Український тлумачний словник
відпалити — 1 дієслово доконаного виду обробити нагріванням відпалити 2 дієслово доконаного виду обробити пласти руди вибухом … Орфографічний словник української мови
підпалити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпалений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відпалити … Український тлумачний словник
підпал — у, ч. 1) Дія за знач. підпалювати, підпалити 1), 2). 2) діал., перен.Запал (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
підпалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити. || підпа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). || Пошкоджений вогнем; обгорілий. 3) у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою… … Український тлумачний словник
підпалення — я, с. Дія за знач. підпалити … Український тлумачний словник
підпалювати — юю, юєш, недок., підпали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) також без додатка. Підносячи вогонь до чогось, примушувати займатися, горіти; запалювати. || також без додатка. Починати топити якимось паливом піч, грубу і т. ін.; розпалювати. || перен … Український тлумачний словник
попідпалювати — юю, юєш, док., перех. Підпалити багато чого небудь (кожне зокрема) … Український тлумачний словник
запалювати — I = запалити (спричинити горіння чого н.), підпалювати, підпалити; розпалювати, розпалити, розгнічувати, розгнітати, розгнітити (вогонь, багаття тощо); закурювати, закурити, засмалювати, засмалити (цигарку, люльку) II ▶ див. викликати,… … Словник синонімів української мови
